Україно, ти — моя молитва,
Ти — моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
Василь Симоненко
Пам’ятаємо і шануємо наших випускників, які воювали та поклали своє життя за Вітчизну
Ми схиляємо голови перед усіма Героями, які віддали своє життя за нашу свободу. Їхній подвиг — це основа нашої незалежності, і ми зобов’язані пам’ятати про це. Кожен з них — це частинка тієї великої сили, яка дозволила Україні вистояти і продовжувати свою боротьбу за вільне майбутнє. Їхня жертва ніколи не буде забута.
Ми маємо завжди пам’ятати про надвисоку ціну, якою нам здобувається мирне небо, про відвагу наших Героїв, які щоденно від 2014 року роблять усе, заради існування України.
Збереження пам’яті про загиблих Героїв — це не лише наш моральний обов’язок, але й запорука того, що їхній подвиг не буде марним. Ми повинні робити все можливе, щоб пам'ять про них залишалася живою, щоб нові покоління знали, якою ціною здобуто наше мирне небо. Це пам’ять, яка надихає і зобов’язує нас продовжувати боротьбу за ту країну, яку вони захищали.
Сьогодні, в час, коли війна продовжує забирати найкращих, ми повинні бути єдиними і непохитними у своєму прагненні до миру і свободи. Пам'ять про наших Героїв — це те, що об’єднує нас, надає сили і віри в перемогу. Ми повинні завжди пам’ятати, що кожен день мирного життя — це заслуга тих, хто віддав своє життя заради нас.
Дякуємо та пам’ятаємо кожного й кожну, завдяки кому наша країна вистояла і продовжує гідно відстоювати вільне майбутнє в незалежній державі.
Схиляємо голови перед усіма Героями, які боронили та боронять нашу свободу.
Самовіддані, мужні, незламні. Війна забирає найкращих…
