Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

В структуру Міжрегіонального центру з 1997 року ввійшло професійно-технічне училище №47 (колишнє ТУ №1) м. Кривого Рогу.

У 60-ті роки значними темпами розвивалися всі галузі промислового Кривбасу. Зросла потреба і у підготовці робітничих кадрів для служби побуту. Тому у вересні 1966 року було відкрите технічне училище №1, завданням якого була підготовка кваліфікованих робітників означеної галузі. Базовим підприємством новоствореного училища стала Криворізька фабрика індивідуального пошиття та ремонту одягу.

Це був перший у місті навчальний заклад, в якому готували кравців. Раніше здобути таку необхідну професію можна було тільки у Києві, Одесі, Львові. Тож до ТУ №1 здобувати професію кравця приїжджали не лише з усіх районів нашого міста, а із Жовтих Вод, Нікополя, Софіївки, Марганця, Широкого. Здобувши професію, уже кваліфікованими робітниками поверталися вихованці закладу у рідні міста на робочі місця.

У складі учнів першого набору були не тільки кравці верхнього жіночого та дитячого одягу, а й продавці промислових та продовольчих товарів, пекарі, перукарі, робітники хімчистки, трикотажниці.

З 1966 р. до 1982 р. очолювала колектив на посаді директора енергійна, ініціативна Нікулічева Валентина Георгіївна.

З 1966 р. до 1994 р. заступником директора з навчально-виробничої роботи працював досвідчений інженер-технолог швейного виробництва, фахівець-практик Камінський Борис Федорович.

Труднощі перших років у створенні навчально-виробничих майстерень, навчальних аудиторій, впровадження технічної документації, наочності, згуртування колективу лягли на плечі Нікулічевої В. Г. та Камінського Б. Ф., секретаря Клинковської С. С. та заступника директора з господарської роботи Чистякова О. Т. Завдяки зусиллям інженерно-педагогічного колективу щорічний контингент складав біля 500 осіб (на базі середньої освіти з терміном навчання від 1 до 2,5 років). І хоча виробничі площі були обмежені, навчання проводилось у дві зміни, технічне училище №1, поступово напрацьовуючи авторитет, стало одним із престижних училищ міста.

У 1981 р. заступником директора з навчально-виховної роботи була призначена Кодацька Світлана Іванівна.

Ініціативно, з вогником проводилась позакласна робота, КВК, вечори відпочинку, конкурси художньої самодіяльності, клуб вихідного дня. Хор училища та танцювальний колектив займав призові місця у міських та обласних конкурсах.

Важливий внесок у формування позитивного іміджу навчального закладу робили викладачі спеціальних дисциплін — практики з виробництва — інженери, технологи, модельєри швейного виробництва. Високий професіоналізм демонстрували викладачі технології швейних виробів — Олійник Р. І., Тороп А. О., Негода О. Я., швейного обладнання — Мусієнко А. Т., спецмалювання — Науменко А. І.

Навчально-виробничим процесом керували старші майстри Ледок Л. А., Малахова Є. М., Дяченко П. Я. Виготовлялися вироби індивідуального та масового пошиття, які продавались у магазинах міста, на обласних ярмарках профтехосвіти. Ексклюзивні моделі, виготовлені учнями, демонструвались на міських показах мод, конкурсах, урочистих заходах.

Свій життєвий та професійний досвід, частину свого серця віддавали учням майстри виробничого навчання.

Ми завдячуємо:

  • підготовкою кравців — Марусечко Л. Ф., Лозовій Є. К., Басистій Л. Є., Войковій Ю. Л., Максюковій Т. А., Черненко А. Г., Савченко Л. П., Шевченко А. В., Герасимчук Т. М., Єременко Т. В., Єрофєєвій Н. І., Притулі І. І., Лягутко Л. М., Ткаченко Л. М., Фоміній Г. В., Тарановій В. С.;
  • підготовкою перукарів — Давидовій В. Г., Войтенко А. П.;
  • підготовкою продавців — Петрушиній Н. Ф., Корольовій А. М., Червяковій В. Б., Родіоновій Ж. І.

Кожен майстер виконував зі своїми учнями план виробничої діяльності в обсягах не менше 1000 крб. Отриманий прибуток від виробничої діяльності керівництво закладу спрямовувало на потреби навчального закладу, покращення матеріально-технічної бази, стимулювання праці інженерно-педагогічного колективу.

В серпні 1984 року технічне училище №1 було реорганізоване в ПТУ №47, директором якого призначили Гаак Людмилу Федорівну. В ПТУ №47 продовжили набір учнів на базі повної середньої освіти за фахом кравець, продавець промислових товарів, перукар, пекар. У цьому ж році були вперше набрані групи кравців та взуттьовиків на базі неповної середньої освіти, що виявилося помилковим — відбувся тільки один випуск.

Змінювались часи і знамена. Незмінною залишалась покладена на навчальний заклад функція — готувати кваліфікованих робітників. Навіть у важкі роки перебудови виконувались плани набору учнів на робітничі професії — кравець, перукар, пекар, кухар.

Переважна більшість випускників ТУ №1 (пізніше ПТУ №47), а це біля 10 тисяч учнів, мала високий професійний рівень та високі (четвертий, п’ятий) кваліфікаційні розряди. Підприємства сфери послуг із задоволенням брали за направленням випускників училища, на них вони працювали довгі роки і були їхньою гордістю.

Навчальний заклад гордиться своїми випускниками, майстрами своєї справи:

  • завідуючими ательє Дробот Р. А., Мироновою Л. В., Ткаченко Л. М.;
  • закрійниками Войтенко В. О., Кшиновською Л., Грек С., Новіковою Л. В.;
  • конструктором-модельєром Ручкою О. П.;
  • техніком експериментального цеху ательє Кузнецовою Р. К.
  •  

У 1997 році, згідно наказу Міністерства освіти України «Про вдосконалення мережі професійно-технічних закладів в Дніпропетровській області» було ліквідоване ПТУ №47 і передане на баланс Міжрегіонального центру. Учні колишнього ПТУ №47 отримали змогу продовжити навчання на найсучаснішому швейному обладнанні провідних фірм Німеччини, Японії, Чехословакії, які були надані навчальному закладу на виконання програми соціальної адаптації колишніх військових та членів їхніх сімей.

 

Переважна більшість педагогічного колективу ПТУ №47 органічно влилася в лави Міжрегіонального центру. Це, перш за все, випускники училища 70-х, 80-х, 90-х років Єременко Т. В., Глушакова І. М., Бруй Н. І, Іванова Т. А., Сінельник І. К., Валявська Л. С., Великодня Н. Г., Тітова Н. А., Воробйова І. Г., Алексеєва Ю. В. Закінчивши вузи, вони стали майстрами виробничого навчання і успішно готують кваліфікованих робітників — кравців, закрійників. Це викладачі вищої категорії, викладачі-методисти технології виробів Пархоменко В. І., основ та художнього проектування Козирєва Н. В. Вони є провідними спеціалістами і успішно викладають теоретичні дисципліни як на рівні підготовки кваліфікованих робітників, так і молодших спеціалістів, де учні отримують кваліфікаційний рівень техніка-технолога-конструктора швейного виробництва.