Діагностичні мінімуми
Діагностичний мінімум №1.
Стартова готовність до навчально-професійної діяльності.
Первинне професійне самовизначення — виявлення інтересів, уподобань, загальних здібностей.
Професійний відбір — відповідність обраній професії.
Діагностичний мінімум №2.
Адаптація до нових умов життєдіяльності.
Адаптація до нових умов навчання — ознайомлення зі структурою навчального закладу, його традиціями та історією.
Адаптація до навчальної та позанавчальної діяльності — організація та самоорганізація різних видів діяльності.
Адаптація до педагогічного та учнівського колективів — налагодження ділового співробітництва з педагогами, формальних і неформальних стосунків із однолітками.
Діагностичний мінімум №3.
Сформованість життєвих компетенцій.
Професійна компетентність — набуття необхідних знань та формування професійно важливих якостей.
Соціальна компетентність — формування життєво важливих навичок та вмінь.
Особистісна компетентність — оволодіння ефективною технікою саморегуляції емоційних станів та поведінки.
Діагностичний мінімум №4. Готовність до професійної діяльності.
Остаточне професійне самовизначення — відповідність рівня сформованості професійно важливих якостей вимогам професії.
Моделювання професійної кар’єри — можливості та ресурси особистості, планування професійного зростання, етика ділових відносин.
Працевлаштування — вибір місця роботи та ознайомлення з умовами праці.
Чотиривимірна діагностична модель особистості професіонала
І вимір. Психофізіологічні основи (тип ВНД, домінуючий тип темпераменту, домінуюча репрезентативна система, гендерний тип).
ІІ вимір. Індивідуально-психологічні особливості (мотивація, пізнавальна сфера, емоційна сфера, поведінка).
ІІІ вимір. Психосоціальні утворення (соціометричний статус, рівень соціалізованості, стиль міжособистісної взаємодії, поведінка в конфліктних ситуаціях).
IV вимір. Професійно-важливі якості (професійні уподобання, спеціальні здібності, тип професійної діяльності, сформованість професійно важливих якостей).
