Привіт! Мене звати Світлана Шатун і я соціальний педагог Центру. Основна мета моєї роботи полягає у забезпеченні соціально-правового захисту здобувачів освіти та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.
Я - фахівець, який допоможе Вам знайти рішення в будь-яких складних ситуаціях, що виникають у процесі навчання. Я розумію, що здобувачам освіти важливо не лише здобувати знання, а й почуватися комфортно та впевнено в навчальному середовищі, тому завжди готова підтримати, вислухати та надати допомогу.
Якщо Вам потрібно подолати труднощі в навчанні та адаптації, вирішити конфліктні ситуації з однолітками чи викладачами, знайти способи покращення мотивації до навчання, забезпечити соціально-психологічну підтримку в періоди стресу та напруги, то я завжди поруч, щоб допомогти зробити Ваш шлях до знань легшим і приємнішим.
Звертайтеся у зручний для Вас час та отримайте підтримку, на яку Ви заслуговуєте!
Графік роботи: щоденно з 9:00 до 16:00
Поради для батьків
Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими.
(Оскар Уайльд)
ШАНОВНІ БАТЬКИ, ПАМ’ЯТАЙТЕ!
✔Від знаків вітання, схвалення, любові і прийняття, що повторюються, у дитини складається відчуття: «зі мною все в порядку» «я – хороший».
✔ Від сигналів засудження, незадоволення, критики з’являється відчуття «зі мною щось не так» «я – поганий».
✔ Душевна скарбничка дитини працює день і ніч. Її цінність залежить від того, що ми туди кидаємо.
✔ Навіть вимоги, які ви пред’являєте, мають бути наповнені любов’ю і надією.
✔ Навчиться слухати свою дитину в радості і в жалі.
✔ Караючи свою дитину, залишайтеся поряд з нею, не уникайте спілкування з нею.
✔ Станьте для своєї дитини прикладом для наслідування в прояві позитивних емоцій по відношенню до членів своєї сім’ї та до інших людей.
✔ Не розмовляйте зі своїм дитям з байдужим обличчям.
✔ Обіймайте і цілуйте своє чадо в будь-якому віці.
ТОЖ БУДЬТЕ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНИ І ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ!
Булінг: що це таке і як з ним боротися?
Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене серед підлітків. 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.
Ознаки того, що дитину цькують:
- відмова іти до місця навчання з різних причин – «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»
- відсутність контакту з однолітками: немає друзів, нікому не телефонує, не ведеться переписка у соцмережах;
- психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції;
- обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті;
- бажання іти до навчального закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне.
- ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити. Розповісти на що інші люди мають право, а на що не мають.
- СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до навчального закладу. Спершу дізнатися у дитини, що вона думає про існуючу ситуацію, і підтримати її. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до навчального закладу. Або ж, коли застосовується фізична сила – в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до навчального закладу.
- ПОРАДИТИ ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від вчителя, або майстра виробничого навчання, щоб не допускати насилля.
- З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через навчальний заклад або соціального педагога чи практичного психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.
- Якщо булінг триває кілька місяців, – БЕЗ ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про навчання, розумійте їхні проблеми.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Душа держави – закон, оскільки тіло, позбавлене душі, гине,
так і держава, якщо вона не має закону, руйнується.
(Демосфен)
Підліток і злочин…
Ніби несумісні поняття, але, на жаль,трапляються випадки, коли саме неповнолітні скоюють протиправні дії.
Сьогодні ми прагнемо ознайомити вас із видами покарань, які можуть понести діти (особи до 18 років) за кримінальні злочини.
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
З якого віку наступає відповідальність дітей за злочини?
Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК) кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.
Також до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.
ЗЛОЧИНИ, ЗА СКОЄННЯ ЯКИХ ПІДЛЯГАЮТЬ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІ У ВІЦІ ВІД 14 ДО 16 РОКІВ
Яке покарання може бути визначено дитині?
Згідно з ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:
- Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах від п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи праці на основній роботі час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
- Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків.
- Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.
- Позбавлення волі на певний строк. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, в за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – не більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
Здоров’я та його складові
У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що «Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад».
До сфери фізичного здоров’я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.
До сфери психічного здоров’я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.
Духовне здоров’я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це обумовлює стан духовного здоров’я індивіда.
Соціальне здоров’я пов’язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму – сім’єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв’язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров’я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров’ї людини.
Рівновага людини з навколишнім світом – це насамперед її комфортне самопочуття в ньому. Такий стан передбачає сприятливе поєднання як природних (температура повітря, атмосферний тиск та інші фізичні параметри), так і соціальних (культура, побут, суспільно-виробничі відносини) умов життя.
Внутрішня рівновага організму людини – це збалансована робота всіх його функціональних систем: серцево-судинної, дихальної, нервової, гуморальної та ін. Внутрішня гармонія передбачає стан психічної зрівноваженості та духовної цілісності особистості.
Духовний аспект здоров‘я визначає сенс життя людини, її гармонійність як індивідуума у спілкуванні з іншими людьми. Невід’ємною частиною духовного здоров’я людини є її здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість.
Психологічний аспект здоров’я – це збалансованість психічних процесів та їхніх проявів, тобто здатність особи керувати собою за умов високих життєвих навантажень на основі взаєморозуміння й емоційного комфорту в суспільстві, а також особистого внутрішнього комфорту.
Фізичний аспект здоров’я передбачає оптимальне, тобто без істотних відхилень функціонування всіх систем організму людини (серцево-судинної, дихальної, м’язової та ін.). При цьому поняття «фізичне здоров’я» пов’язують із умінням володіти своїм тілом, фізичною витривалістю, високим рівнем працездатності. Розуміння здоров’я як багатоаспектної системи дозволяє правильно усвідомлювати його значення в житті людини й суспільства.
Будьте здорові!
